• Ми в соцмережах

Олег Володарський: «Кажіть правду!»

У серпні цього року правозахисній організації ТОВ «Спадщина-Капітал», яка надає юридичні послуги фізичним та юридичним особам, представляє їх інтереси та захищає законні права, виповнилось 16 років… Багато це чи мало? Якщо оцінювати вік роками людського життя, то організація виглядає зовсім юною, якщо міряти її вік справами, у яких фахові юристи здобули перемогу, то, навпаки, солідною та потужною силою, до голосу якої варто дослухатися. Та не все так просто у нашому житті і не завжди успіх одного, окриляє на добро іншого. Як не прикро, найчастіше плідна праця викликає заздрість, яка, в свою чергу, породжує у негідників невпинне бажання на біле казати «чорне» і широкими мазками лайна (єдиною фарбою, якою зазвичай користуються такі творчі натури), писати «нетлінні» полотна брехні, розраховані на довірливого та простакуватого громадянина. Одначе не так легко змусити наших співвітчизників піддаватися різного роду навіюванням, бо всі глумливі висловлювання на адресу ТОВ «Спадщина-Капітал» та його генерального директора Олега Володарського враз дрібніють та розсипаються на порох, як тільки ми починаємо знайомитись із результатами праці правозахисників…



«Кажіть правду, — закликає Олег Володарський своїх опонентів. — В іншому випадку вона гучно заявить про себе сама, руйнуючи всі ваші ниці домисли. Говорити правду необхідно. Це як покаяння за принесений біль та страждання…»

Історії, про які мова піде далі, ґрунтуються виключно на фактах, які лягли в основу судових рішень у справах, де здобути справедливість людям вдалося завдяки праці правозахисників ТОВ «Спадщина-Капітал».

«СИЗАМ», відчинись!



У 2012 році до правозахисної організації «Спадщина-Капітал» звернувся професор, творець унікального екологічно чистого мікродобрива «СИЗАМ», яке здатне кардинально змінити класичні методи землеробства Георгій Андрійович Голік.

На той час у відомого вченого сталися великі неприємності на підприємстві «СервісАгротрейд», де він володів 50 відсотками статутного капіталу. Співзасновник, якому довірився науковець, виявився вельми непорядною людиною — і, замість того, аби відповідно до укладеної угоди займатися маркетингом та просуванням на ринку мікродобрива, виготовленого на основі препарата «СИЗАМ», підробивши підпис професора, збільшив власну частку в підприємстві. А коли професор дізнався про це, а також про численні оборудки партнера з метою приховування доходів підприємства для власного збагачення, вони разом з колишнім бухгалтером підприємства випустили на ринок препарат, схожий на «СИЗАМ» настільки, що їх запросто можна сплутати, і реалізовувати продукцію, що не має до міндобрива «СИЗАМ» жодного стосунку. А щоб ні в кого не виникало ніяких питань до недобросовісного партнера, то ще й додав до назви реалізованого добрива слово «Нано», при цьому порушуючи закон про інтелектуальну власність. Але найсумніше, на думку Георгія Андрійовича Голіка, полягало в тому, що відбулася не просто зухвала крадіжка бренда (що саме по собі є злочином), — під прикриттям краденого бренда реалізовувався продукт, який не мав нічого спільного з мікродобривом «СИЗАМ», який агропідприємства придбавали, навіть не підозрюючи про це. Натомість за його допомогою сподівались отримати високі врожаї, та їх надії виявились марними…



Читати: http://h.ua/story/388264/#ixzz4oa6PLVW2

Між тим, фахівці ТОВ «Спадщина-Капітал» ґрунтовно ознайомившись із усіма обставинами справи, з’ясували, що, окрім незаконного привласнення бренду, група осіб вчинила злочин за ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Завдяки діям спеціалістів ТОВ «Спадщина-Капітал» справедливість відновлена — у судовому порядку була доведено неправомірність дій колишніх партнерів. Наразі виробництвом препарату «СИЗАМ» займається нове підприємство — «Спадщина Україна», генеральним директором якого стала донька Григорія Андрійовича Голіка Олена. Саме їй батько передав права власності на цей препарат та патент на торговий знак «СИЗАМ».



«Мій партнер свого часу намагався вивідати у мене секрет виготовлення препарату, та на всі його прохання розповісти про особливості виготовлення «СИЗАМУ» я відповів відмовою», — розповідав професор Георгій Голік. Таким чином «СИЗАМ» так і не відчинився, не зважаючи на настійні вимоги прохача…

Справа на мільйони

Як завжди, рано-вранці генеральний директор Кременчуцького закритого акціонерного товариства «Нафтохімік», де займались прибутковою справою з виготовлення парафіну, Вадим Борисов вирушив на службу. Дорогою він ненадовго зупинився і вийшов зі свого автомобіля. Викрадачі, що стежили за чоловіком від самого будинку, напали на нього, заштовхали в мікроавтобус «Фольксваген» і відвезли у невідомому напрямку.



Пізніше міліція знайде на місці нападу розбиті окуляри Вадима Борисова. Живим його вже не судилося бачити ні друзям, ні знайомим, ні рідним…

Здавалося, що спільне горе мало б поєднати людей, але мученицька смерть Вадима Борисова комусь принесла страждання, а комусь великий прибуток: до дружини та дітей покійного перейшла частина його бізнесу, геніальні ідеї батька-інженера приносили стабільні гроші спадкоємцям-засновникам. Непогано почував себе і партнер по бізнесу. Єдиною людиною, яка все втратила, стала матір Вадима Борисова: онуки-мільйонери і невістка з компаньйонами забрали законну долю її спадку.

По допомогу літня жінка звернулась до ТОВ «Спадщина-Капітал». Незважаючи на довгі роки судової тяганини, сповнених очікувань та сподівань, справедливість вдалось відновити. Ось як про це згадує вона сама:
«…Після загибелі сина як в Україні, так і за її межами залишилось спадкове майно, а саме: грошові кошти понад 70 млн. доларів США, офшорні компанії та виробничі підприємства в Бельгії, Голландії та США. Моя невістка та онуки після смерті батька (мого сина), скориставшись моїм похилим віком та необізнаністю в законодавстві, позбавили мене права прийняти спадщину. Лише через 10 років мені дозволено прийняти згідно закону ¼ частину спадщини, яка залишилась після загибелі сина, за сприяння правозахисної компанії «Спадщина-Капітал». З їх допомогою я отримала судове рішення № 22ц-399/2011 від 29.03.2011 року, де постановою Апеляційного суду Полтавської області під головуванням судді Бондаревської було скасовано судове рішення Автозаводського райсуду м. Кременчука (суддя Кривич Ж.О.), яка свого часу відмовила мені у прийнятті спадщини»…

Менти

11 грудня 2014 року на своїй сторінці у Facebook генеральний директор ТОВ «Спадщина-Капітал» Олег Володарський оприлюднив заяву про вчинення ряду протиправних дій співробітниками Бориспільського міськвідділу ГУ МВС України в Київській області.



На суд громадськості Олег Володарський надав декілька фото, де добре видно, як співробітники міліції спочатку роздягли затриманого нижче поясу, потім у такому вигляді, заламуючи чоловікові руки водили його по коридорам відділку. На наступних фото зафіксовано, як ті ж самі співробітники міліції, посміхаючись, б’ють затриманого ногами.

 «Вказані вище діяння за нормами національного законодавства України кваліфікуються як правопорушення, передбачене ч. 2, ст. 127 Кримінального кодексу України, а саме катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Дані дії співробітників міліції порушують не тільки українське законодавство (ст. 21, 27, 29 Конституції України), а й ряд міжнародних документів щодо захисту прав і свобод людини.

Зокрема, положення Загальної декларація прав людини і громадянина (від 10 грудня 1948 року), Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 4 листопада 1950 р. ратифікованої Україною 17 липня 1997 р., Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року, Конвенції ООН проти катування та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження та покарання від 10 грудня 1984 року, Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (1987 рік), Зводі принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув’язненню в будь-якій формі (1988 рік), Кодексі поводження посадових осіб по підтриманню правопорядку (1979 рік), Основних принципах застосування сили та вогнепальної зброї посадовими особами по підтриманню правопорядку (1990 рік), у Документах ОБСЄ та інших міжнародно-правових актах», — зауважив Олег Володарський у своїй заяві та попросив провести повне, всебічне та об’єктивне розслідування викладених у ній обставин.

Реакція працівників міліції не забарилася. Ось який коментар на заяву генерального директора «Спадщина-Капітал» отримали журналісти в прес-службі міліції Київської області:
«Ці фото зроблені ще минулого року. На фото дійсно наші співробітники, які вели затриманого в «швидку», а та — в психо-неврологічний диспансер. У затриманого діагноз — шизофренія. Затриманий був привезений в райвідділ з дому, де він бешкетував. Чому на фото у нього спущені штани? У нього вони спускалися самі. Через те, що штани затриманого були зайняті вмістом його організму, співробітники міліції не захотіли їх підіймати. Але його ніхто не бив! Як стверджує наш співробітник Ястрембович, ці фотографії йому прислали. Вони були у нього на телефоні. А в мережу вони потрапили після його розлучення з дружиною. Нібито вона зі своєю мамою скинули фото в Мережу, щоб його звільнили з міліції. Впродовж року до нас по цих фото не зверталися родичі чоловіка». Але, запевнив начальник міліції Київської області, він буде розбиратися в тому, що сталося і всі учасники «фотосесії» будуть покарані.

І дійсно, за наслідками службової перевірки осіб причетних до вчинення вказаних у заяві протиправних дій було звільнено з правоохоронних органів за вчинення проступку, який дискредитує звання рядового і начальницького складу. Підставою перевірки стала заява Олега Володарського.

З Єдиного державного реєстру судових рішень нам стало відомо, що двоє зі звільнених працівників намагалися в судовому порядку домогтися поновлення на роботі, проте Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 12.07.2016 року та Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року їм було відмовлено в задоволенні позовів.

Наведемо короткий витяг із рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/87/15-а:

«…зі змісту наказу УМВС від 20.12.2014 р. №1423, підставою для його прийняття стали матеріали службового розслідування, призначеного наказом УМВС в Чернівецькій області від 19.12.2014 р. №1422 по факту причетності позивача до вчинення протиправних дій співробітниками карного розшуку ОСОБА_5 ГУ МВС України в Київській області.

Так, згідно рапорту інспектора відділу ІОС УКЗ УМВС України в Чернівецькій області підполковника міліції ОСОБА_9 19.12.2014 р. під час моніторингу соціальної мережі Fасеbооk на сторінці генерального директора ТОВ «Спадщина-Капітал» ОСОБА_6 виявлено розміщену ним заяву щодо вчинення ряду протиправних дій співробітником ОСОБА_5 ГУМВС України в Київській області ОСОБА_7. Крім цього, до зазначеної заяви долучено 5 фотографій, які були зроблені 20.11.2013 р. та на яких зі слів гр. ОСОБА_6 видно як окремі співробітники ОСОБА_5 ГУМВС України в Київській області водили затриману особу по коридорах відділку і при цьому, на думку автора, знущались над ним та били, при цьому посміхаючись. У ході попередньої перевірки встановлено, що учасником зазначеної вище події є і колишній оперуповноважений СКР ОСОБА_5 ГУМВС України в Київській області, на даний час слідчий СВ Шевченківського РВ УМВС старший лейтенант міліції ОСОБА_4.

Згідно висновку службового розслідування в ході розслідування встановлено, що на вказаних фотографіях чітко видно, як ОСОБА_4 спільно із іншим (невстановленим) працівником ОСОБА_5 в приміщенні цього міського відділу супроводжують затриманого, у якого руки знаходяться в положенні за спиною та зафіксовані спеціальним засобом, при цьому штани та білизна чоловіка знаходяться нижче колін. До того ж, на фотографіях чітко видно, як ОСОБА_4 утримуючи затриманого посміхається, а також завдає йому правою ногою удару ззаду…»

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56311168

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54382099

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58104620

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61260568

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58953608

Герої не вмирають…

Олег Мужчіль (Лісник)

В ніч з 9 на 10 грудня 2015 року, відбулись трагічні події, які сколихнули суспільство: в столиці силами СБУ та працівників контррозвідки була проведена спецоперація, завдяки якій, за словами речників СБУ, було припинено діяльність диверсійно-розвідувальної групи з Росії. Пізніше в СБУ пояснили, що спецоперація пройшла не тільки в Києві, але і в Харкові. Всього було затримано 7 осіб, одну особу — керівника «диверсійно»-розвідувальної групи, який чинив опір при затриманні та поранив двох бійців «Альфи» (одного з них — смертельно) — ліквідовано. У «диверсантів» вилучено арсенал зброї, у тому числі вибухівку.

Як з’ясувалося далі, убитий «диверсант» був колишнім представником «Правого сектора», керівником 1-го розвідувального відділу Добровольчого Українського Корпусу «Правого Сектора» Олег Мужчиль (псевдо — Лісник), який також був відомий як очільник Духовного управління буддистів України та настоятель єдиного в Україні офіційно діючого буддистського монастиря Шейчен-Лінг Дорже Жамбо-лама.

Деталі затримання «диверсантів», звичайно, не розкривалися, як і не розголошувалися прізвища затриманих. Повідомили лишень, що серед них виявилось троє росіян та троє українців. Та незважаючи на «утаємниченість дій слідчих», громадськості все ж таки стали відомі деякі обставини проведення спецоперації, які не додають честі ні тим, котрі її розробляли, ні тим, котрі її безпосередньо проводили. Результатом «спецоперації» є смерть двох патріотів України: Олега Мужчиля (командира розвідки Добровольчого українського корпусу «Правий сектор») і Андрія Кузьменка (підполковника спецпідрозділу «Альфа»). А під час «спецоперації» і після її закінчення працівники СБУ жорстоко знущались із затриманих, що жодним чином не було задокументовано слідчими.



Протистояти беззаконню та захищати інтереси Олега Мужчиля та родини Валерія та Олени Кукіль на пропозицію друзів загиблого погодився колектив юридичної компанії «Спадщина-Капітал. Так, на сьогоднішній день по подіях 9 і 10 грудня 2015 року відкрито 7 кримінальних справ:

— перевищення службових повноважень співробітниками спецпідрозділу «Альфа» СБУ при затриманні Валерія і Олени Кукель, перевищення службових повноважень співробітниками поліції;

— перевищення службових повноважень, службова недбалість допущена співробітниками СБУ, при проведенні так званої «спецоперації», в результаті якої загинув Олег Володимирович Мужчиль;

— невиконання рішення суду 17-ма слідчими Головного слідчого управління СБУ (слідча група в справі «групи Лісника») і службова недбалість;

— зловживання владою чи службовим становищем і службова недбалість допущені співробітником Головного слідчого управління СБУ Олегом Волошком, і співробітниками служби по справам дітей;

— перешкоджання в проведенні релігійного ритуалу і перевищення влади чи службових повноважень прокурором Генеральної прокуратури Кравчиною В.В., слідчим СБУ Хлопотіним М.В., керівником Київського міського моргу Юрченком В.Т.

— наруга над тілом і перевищення влади чи службових повноважень прокурором Генеральної прокуратури Кравчиною В.В., слідчим СБУ Хлопотіним М.В., керівником Київського міського моргу Юрченком В.Т.



Ще 2 кримінальні справи по незаконному захороненню і перешкоджанні в проведенні релігійного обряду — в процесі відкриття. Фігурантами кримінальних справ є співробітники спецпідрозділу «Альфа» СБУ, слідчі Головного слідчого управління СБУ, співробітники ГПУ, керівник Київського міського моргу.

Читати: http://n-v.com.ua/tolko-sejchas-my-koe-chto-naxodim-chtoby-ustanovit-istinu-o-lesnike-pravozashhitnik-oleg-volodarskij/

Однак окрім сухої мови статистики відкриття кримінальних справ є ще одна мова — мова серця. Саме нею розмовляє з громадянами України Олег Володарський зі сторінок Фейсбука і розуміють її тисячі співвітчизників:

«… Мы по-разному можем относиться к сегодняшней действительности. Вопрос совершенно в другом. Мы потеряли большого ЧЕЛОВЕКА. Боль утраты и произошедшего, растворилась в безумном желании доказать необоснованность политического, двойного убийства. И как бы цепко не играла с нами тоталитарная система и идеология, мы реально осознаём, что в этом жестоком бою победит или проиграет вся страна. Или мы один раз и навсегда запретим убивать наших патриотов, либо склоним понуро голову и сделаем вид, что ничего не происходит, вокруг нас. Мы не готовы подарить врагам и предателям нашей страны жизнь такого выдающегося гражданина.

Самой глобальной чертой происходящей схватки, станет наше несогласие, причём непримиримое, со всеми смертями, которые произошли за трёхлетнее правление шоколадно-карамельных ублюдков. Ублюдок — мерзость, делающая очень и очень плохой поступок, при этом нанося непоправимую боль близким и родным. Отсутствие морали благородства и достоинства.

Мы увеличим фронтально периметр задаваемых вопросов. Мы предложим свою гражданскую помощь всем, кто потерял тех, кто фанатично и предано служил УКРАИНЕ. Мы появимся везде, где больно и горько от слез матерей, жён и детей.



И имя нам — ГРУППА ЛЕСНИКА, в честь великого и потрясающего ЧЕЛОВЕКА — Олега Владимировича Мужчиля.

Ни у кого не вызывает сомнение наше достоинство и степень моральности? Тогда дайте нам, пожалуйста, шанс наносить непоправимые удары системе, которая так нас не любит, грубо говоря, КРОВОЖАДНО ненавидит.

Мне стыдно и позорно понимать только лишь одно за прошедший год экспедиции ЛЕСНИКА — отсутствие какой- либо помощи и поддержки со стороны его якобы «побратимов» — псевдо-ФСБушных добровольческих фельдмаршалов. Такой стыд. Такое позорище!

Вся эта «боевая» ботва превратилась в мусорских подстилок, и место их боевых действий, или верховенная зрада (в обнимку с грыцаком), либо окружная вокруг столицы (в долгом и томном поцелуе с баскервиллем с Абаковым и антониной фрик).

Подурели во время чумной войны, от легко проливающейся крови.

Через верхушки КРЕСТОВ, и земляные насыпи могил, могу увидеть и понимать только одно — ни одна подлая и грязная смерть не отнимет у нас ВЕРУ в наших ГЕРОЕВ».

Замість післямови



«Кажіть правду!» - ось гасло під яким живе і працює Олег Володарський. Виключно на позиції відновлення попраної справедливості працює і його юридична компанія «Спадщина-Капітал». Наразі правозахисна організація переживає важкі часи, адже бій, який наразі ведуть адвокати у судових залах – важкий і нерівний. І знову повертаємось до роздумів Олега Володарського стосовно нашого з вами сьогодення. В них – біль і сподівання, в них – бачення речей буденних і до болі знайомих, в них – невимовна мука за долю України:

«Говорить правду необходимо. Это как покаяние, за принесенную боль и страдание. Да и людям сочувствующим очень важно понимать ситуацию изнутри. Но говорить с сегодня на сегодня не мудро, можно наделать беды... А дела то бедовые... Поэтому на мягких лапах, уважаемые друзья.

Нашёл незаконное захоронение ЛЕСНИКА Сергей Андрейчук — друг и ученик Олега. Он был изначально ответственным за этот отрезок работы

Сергей устанавливал памятную надпись про Олега и Сашу Белого на Крещатике. Сергей приходил в открытую на Владимирскую и писал официальные письма по ЛЕСНИКУ.

И как неприятно и стыдно потом читать статейки лжепобратимов и антиактивистов, которые представляясь «друзями» Олега, находят могилы (одну за одной).

Массовки в судах, продажные бесплатные адвокатишки, купленные властелины пера и «фанатично» воющие недоброжелатели...

И именно сейчас, на этой волне контора фрилансирует в безумных порывах хаотического ветерка и пытается разломать группу ЛЕСНИКА.

Накануне СЕРЬЕЗНЕЙШЕГО СУДА!!!

Глупые, «грозные» дровосеки пытаются перезахоронить отсутствующее тело Олега Владимировича Мужчиля.

Пойти на поводу хорошо срежиссированной спецоперации — так могут поступить только либо предатели (на коротке с убийцами ЛЕСНИКА), либо не совсем разумные существа.

Где была эта толпа лжепобратимов, когда в декабре месяце 2015-го необходимо было принимать реактивные действия???

В этой стране есть Люди, которые знали Олега не понаслышке, и настоящие друзья все это время работали и помогали, и ни единого слова от них не было слышно. О юристах и адвокатах ни слова. Наша работа ещё не закончена.

Не время, да и не то настроение предаваться мемуарным печалям.

Экспедицию ЛЕСНИКА надо дойти до конца, а путь предстоит не простой...

Убийцам Олега не нужен суд, который раскроет все обстоятельства дела, им нужен дешевый и сонный спектакль, где нет верховенства права и конституционности.

Так что настоящий УКРАИНЕЦ молчаливо подставит плечо и стиснет зубы, а все остальные «товарищи» пусть нервно курят в тамбуре, пока мы будем базарить с красным драконом».

Публікацію підготували Інна КУПРІЄНКО, Іван ГРИГОРІВ, кор. НВ
 
Джерело:


Теги: ТОВ Спадщина-Капітал, Олег Володарський, СИЗАМ

comments powered by Disqus